Вибираємо телевізор

Розмір телевізора

Як і під час придбання будь-якого іншого побутового пристрою, лід час вибору телевізору слід спершу визначитися з місцем, де він стоятиме. В залежності від розміру кімнати і відстані, на якій знаходитиметься ТВ від улюбленого дивану чи крісла, можна визначити розмір діагоналі екрану. Якщо телевізор буде замаленьким, вам буде важко розрізнити дрібні деталі, якщо ж завеликим - на екрані буде помітно окремі точки, що теж не покращує зображення.

Що стосується величини діагоналі екрану, то тут слід бути уважним: іноді виробники вказують розмір видимої частини зображення, а іноді - повний розмір кінескопу. Розмір діагоналі екрану вказують в дюймах (напр. 14") або в сантиметрах (напр. 37 см). Дуже часто для зручності артикул виробника містить цифри, що позначають розмір діагоналі екрану.

Існують певні стандартні значення діагоналі екранів телевізорів (моніторів). Найбільш розповсюдженими є: 14'' (37 см), 20'' (51 см), 21'' (54 см), 25'' (63 см), 29'' (72 см), 32'' (81 см), 34'' (87 см), 36'' (92 см). Чим більша діагональ - тим більші і розміри самого телевізору. Якщо ви плануєте ставити телевізор у нішу (часто місце для телевізора передбачено у меблях), то слід пам'ятати, що розташування телевізора вимагає забезпечення вентиляції корпусу як з боків, так і позаду приладу. Тому не можна купувати телевізор, який стає в нішу впритул - без запасу.

Що стосується вимог ергономіки, то тут є дві проблеми. Перша - випромінювання екрану. В сучасних телевізорах рівень випромінювання стає нешкідливим вже на відстані біля 5 см від екрану. Оскільки все одно впритул телевізор ніхто не дивиться, на цю проблему можна не зважати. Друга проблема - частота зміни зображення та роздільна здатність екрану. Щоб очі не втомлювались і не псувався зір, за порадами медиків, слід купувати телевізор с таким розміром діагоналі, який відповідає наступним вимогам:

- для телевізорів з форматом зображення 4:3 відстань до екрану має бути у 3-5 разів більшою від розміру діагоналі екрану,
- для широкоформатних телевізорів формату 16:9 допускається менша відстань: 2,5-3 діагоналі.

Отож, виходячи з такого правила, телевізор з розміром 21'' можна купувати, якщо від екрану до місця перегляду буде 1,5-2,5 м, 29'' - 2-3,5 м.

Також при виборі розміру телевізору варто врахувати, чи буде телевізор розміщуватися стаціонарно, чи ви збираєтеся переносити його з одного місця в інше. Для переносу ідеально підходять телевізори розміром до 14". Виробники часто комплектують такі пристрої власною антеною для прийому в місцях, не обладнаних стаціонарною антеною.

Тип кінескопу

Одним з найважливіших параметрів телевізору, що найбільше впливає як на якість зображення, так і на термін служби приладу, є кінескоп. Отож. саме йому слід приділити найбільше уваги.

Перш за все, слід звернути увагу на те, що сучасні моделі оснащено більш дорогим, але більш технологічним "пласким" екраном. Такий екран має багато переваг перед звичайним опуклим:

1. Покращена геометрія зображення на "пласкому" екрані є більш звичною для людського ока.
2. Плаский екран запобігає відблискам від його поверхні.
3. Такий телевізор зручно дивитись не лише сидячи прямо перед екраном, але й розмістившись збоку від нього.
4. Телевізори з пласким екраном виглядають сучасніше та естетичніше.

Що стосується типів виведення зображення, то сучасні телевізори можна розділити на наступні категорії: звичайні кінескопні, плазмові панелі, рідкокристалічні, проекційні і проектори.

Кінескопні телевізори (CRT)

Сьогодні телевізори з кінескопами такого типу є найбільш розповсюдженими на ринку. Зображення на кінескопах з електронно-променевою трубкою утворюється шляхом потрапляння на вкриту люмінофором внутрішню поверхню трьох електронних променів, кожен з яких відповідає за певний колір. Промені рухаються по поверхні кінескопу аналогічно тому, як ваші очі рухаються по екрану комп'ютера, коли ви читаєте ці рядки. У потрібних місцях промінь запалює крапку певного кольору: червоного (R), зеленого (G) або синього (B).

До недоліків можна віднести:
1) той факт, що з причини геометричних викривлень і складного фокусування, розмір телевізорів з електронно-променевою трубкою, як правило, обмежений 38"
2) якщо частота оновлення екрану телевізору нижча за 100 Гц, то при перегляді такого телевізору сильно втомлюються очі.

Переваги:
1) низька вартість
2) значна історія, а отже і досвід випуску таких кінескопів призвели до того, що усі технології детально відпрацьовано
3) природна передача кольорів
4) великий термін служби (10-15 років)

Плазмові панелі (PDP)

Історія плазмових панелей починається з табло для об'яв на вокзалах. Зображення на таких панелях формується з окремих точок (пікселів), що світяться під впливом плазмового розряду.

До переваг таких телевізорів можна віднести:
1) розмір екрану до 60"
2) плаский екран високої яскравості
3) невелика товщина телевізору
4) жодних проблем з фокусом

Нажаль, також слід пригадати і недоліки:
1) висока вартість телевізору
2) в більшості моделей для прийому ефірних або кабельних передач слід купувати ще й окремий пристрій - тюнер, від якого значною мірою і залежить якість прийому (інші пристрої підключаються до панелі через спеціальні роз'єми)
3) внаслідок наявності мільйонів пікселів зростає ймовірність виходу з ладу окремих точок на екрані, що з часом стає помітним недоліком та не усувається
4) на таких панелях не бажано надовго зупиняти нерухоме зображення
5) велике у порівнянні з кінескопами енергоспоживання
6) недостатньо якісне передавання кольорової гами

Рідкокристалічні (LCD / TFT) панелі

Такі телевізори вважаються найбільш перспективними, і саме в цьому напрямку сьогодні працює більшість виробників. Зображення на таких моніторах виводиться за рахунок підсвічування екрану зі зворотного боку лампою білого світла. Колір досягається за рахунок того, що окремі кристали, розміщені на трьох панелях відповідних кольорів (R, G, B), керовані відповідним пристроєм, пропускають або не пропускають через себе світло. Панелі виготовлено методом напилювання відповідного шару на екран (TFT, Thin Film Transistors -транзистори на тонких плівках).

До недоліків слід віднести:
1) висока вартість
2) значна залежність яскравості і насиченості кольору від кута, під яким ви дивитесь телевізор
3) нерівномірність яскравості зображення
4) неприродна передача кольорів
5) низька швидкість оновлення екрану (помітно при швидких змінах зображення)
6) розмір діагоналі не перевищує 40''.

Але є і значні переваги:
1) пласке якісне зображення
2) низька товщина дисплею
3) дуже низьке енергоспоживання
4) з причини відсутності частоти оновлення екрану - ергономічність по відношенню до людського ока.

Проекційні телевізори та проектори

Зображення в таких типах телевізорів відтворюється шляхом його проектування на світлопропускний (проекційні) або світлоповертаючий (проектори) екран, граничний розмір якого для проекційних ТВ складає біля 60", а для проекторів обмежений лише яскравістю лампи і умовами освітлення приміщення, та досягає декількох метрів.

Проектування зображення у таких пристроях може відбуватися за допомогою різних типів пристроїв:

Кінескопів (CRT)

У проекційних телевізорах та проекторах, побудованих на кінескопах, використовуються три невеликих, але дуже яскравих кінескопи різних кольорів (RGB), з яких зображення через оптичну систему і дзеркало потрапляє на екран.

Недоліки:
1) невисока яскравість зображення
2) проблеми фокусування
3) небажаність тривалого відображення нерухомих зображень.

До переваг можна віднести природну передачу кольорів та великий розмір зображення.

Рідкокристалічних (LCD) матриць

Проекційні телевізори та проектори на РК (LCD) матрицях мають три матриці основних (RGB) кольорів (або одну триколірну матрицю), зображення з яких проектується на екран через оптичну систему. Світло подається потужною лампою. Для системи з трьома матрицями характерним є розділ спектру світла з лампи на утворюючі кольори оптичним способом.

Недоліки:
1) неідеальна передача кольорів
2) недостатньо швидке оновлення екрану
3) пристрій сильно гріється, тому виникає проблема охолодження (відводу тепла)
При цьому слід зазначити, що якість системи з трьома матрицями значно вища за одноматричну.

Переваги:
1) відносно невисока вартість
2) яскравий екран
3) невеликі габарити (проектор зовсім маленький, зручний для перенесення).

Існують також системи з LCD-матрицями віддзеркалюючого типу (LCoS), котрі позбавлені деяких з цих недоліків, і наближуються за якістю до проекторів на базі мікродзеркальної технології, але є значно дешевшими.

Мікродзеркал (DLP, Digital Light Processing - цифрова обробка світла)

Цю технологію було розроблено фірмою Texas Instruments. В основі системи знаходиться мікросхема (DMD-чіп) та мікродзеркала (біля двох мільйонів), що управляються за допомогою електростатики. Кожне з них формує точку зображення в певному місці екрану. DLP проектори можуть мати різну кількість DMD-чипів - від одного до трьох.

Найякіснішою є система з трьома DMD-чіпами. Промінь світла від потужної лампи розділяється призмами на три кольорових складових, кожна з яких потрапляє на свій мікродзеркальний чіп, а далі, через оптичну систему, на екран. До недоліків можна віднести значну вартість. Для DLP-проекторів характерною є висока контрастність, високоточне відтворення кольорів, висока яскравість та чіткі контури зображення.

Використання лише одного чіпу істотно знижує вартість системи. Відтворення кольорів досягається за рахунок диску з віконцями, пофарбованими в основні (RGB, іноді ще й прозорий для підвищення яскравості) кольори. Диск обертається, промінь світла від лампи послідовно проходить через усі віконця, набуваючи відповідного кольору, після чого потрапляє на мікродзеркальний чіп, далі - на екран. Використовується той факт, що людське око сприймає певну кількість зображень в секунду, в результаті чого мозок отримує змішане зображення. Правда, іноді, при швидкому переведенні погляду з однієї частини екрану на іншу можна помітити дефекти кольору.

У системах з двома чіпами використовується такий же диск, але йде інший поділ кольорів. Один чіп використовується лише для червоного кольору, а другий - для інших. Така система дешевша за систему з трьома чіпами, але дефект, про який згадувалося вище, майже непомітно.

Спільним недоліком для усіх проекційних систем є невеликий термін роботи лампи - як правило, лише декілька тисяч годин. Потім лампу доведеться міняти. Все б не страшно, але така лампа коштує, в залежності від типу і виробника, від сотень до тисяч доларів.

Застосування потужної лампи потребує охолодження, що здійснюється спеціальним вентилятором (іноді досить шумним). Небезпека полягає в тому, що коли зникає напруга в мережі і вентилятор припиняє свою роботу, лампа швидко перегрівається. Така лампа виходить з ладу набагато швидше. Те ж саме з лампою може відбуватися і з причини забивання повітряних фільтрів, якщо такі в системі є.

Відеопроектори

Дозволяють створити домашній кінотеатр найвищого рівня, майже як справжній. Правда, для максимального ефекту потрібна хороша акустика, затемнення кімнати і професійний якісний екран. Відеопроектор дозволяє отримати зображення найвищої якості з високим рівнем контрастності та яскравості. Розміри зображення можуть досягати декількох метрів по діагоналі! При цьому самі відеопроектори досить невеликі та легкі. Екран можна підвисити до стелі та оснастити електричним приводом з дистанційним керуванням.

Формат: 16:9 чи 4:3?

Традиційний формат екрану телевізора має співвідношення горизонтальної і вертикальної сторін екрану 4:3 (або інакше 1,33:1). Це пов'язано з форматом телевізійного сигналу. Але сьогодні виробляються також і телевізори зі співвідношенням сторін екрану 16:9. Це так званий широкоекранний формат зображення. Такі телевізори є особливо зручними для перегляду фільмів та кінопрограм, наприклад, з DVD дисків чи супутникової антени, більшість з яких містять зображення саме в форматі 16:9. Але при трансляції звичайних (ефірних та кабельних) каналів широкоформатний режим не використовується. При перегляді на широкоформатному телевізорі звичайних каналів з боків екрану залишаться незадіяні, чорні ділянки, тобто реальна діагональ зображення зменшиться. З іншого боку, в таких телевізорах передбачено збільшення розміру зображення на весь екран з втратою верхньої та нижньої смужок зображення, які, як правило, не містять важливої інформації для телепрограм. У деяких моделях також застосовується інтелектуальне збільшення зображення, завдяки якому зображення заповнює весь екран, нелінійно спотворюючись. При цьому центральна частина лишається практично без змін (а вона є найбільш інформативною), а периферія екрану спотворюється (верхня та нижня частини трохи стискаються, а бокові - розтягуються). Звичайно, до такого зображення слід звикнути.

І навпаки, якщо на телевізор звичайного формату 4:3 вивести зображення в форматі 16:9 (наприклад, з DVD), то картинка відтворюється повністю з чорними смужками зверху і знизу.

Існує ще широкоформатне зображення справжнього кінематографічного формату 2,35:1. При перегляді DVD-дисків, записаних у форматі 2,35:1 навіть на екранах 16:9 лишаються чорні смужки зверху і знизу.

Частота: 50 чи 100 Гц?

Якщо ви купуєте телевізор з діагоналлю більшою за 25'', то маєте вибір частоти - 50 або 100 Гц. Іноді цю частоту називають розгорткою, іноді - частотою кадрів, але правильно - "розгортка з частотою кадрів ХХ Гц". Не заглиблюючись у деталі, можна сказати, що мова йде про систему формування зображення на екрані, що визначається особливостями телетрансляції. Назва "розгортка" виникла тому, що зображення на екрані ніби "розгортається": електронний промінь "малює" кадр, рухаючись зліва - направо та згори донизу від одного рядку до іншого.

Головним недоліком 50-герцового формату трансляції, що існує вже півстоліття, є ефект "мерехтіння" під час виводу зображення на екран телевізору. Ефект тремтіння ще підсилюється за рахунок особливостей системи кодування кольору SECAM, стандартної для СНД. Особливо помітним таке "мерехтіння" є для людей зі слабким зором та людей, що багато працюють на комп'ютері. Адже комп'ютерні монітори мають частоту більшу за 60 Гц (нормою сьогодні вже є 85 Гц). Отже люди, що працюють протягом дня на комп'ютері, звикають до більш високих показників і починають помічати низьку частоту роботи телевізора.

Тому, якщо маєте вибір, вибирайте телевізор з частотою 100 Гц, тобто з прогресивною розгорткою. Така розгортка є більш досконалою, ніж черезрядкова, але основними джерелами відеосигналу з такою частотою є комп'ютери та DVD-плеєри.

Деякі телевізори, окрім 100-герцової розгортки, застосовують ще й цифрову систему обробки сигналу, яка дозволяє подвоїти роздільну здатність по вертикалі і горизонталі. В результаті, якість зображення покращується. Окрім того, така система може видаляти шуми, що мають випадковий характер (цифрове видалення шуму). Слід відмітити, що системи обробки зображень дають ефекти різної якості, в залежності від виробника та алгоритму обробки. Вартість таких телевізорів також дуже сильно відрізняється.

Оцінюючи зображення, зверніть увагу на те, як відтворюється рух різних об'єктів. Відтворення має бути природним, плавним, без ривків, смикання і залишкового зображення. Похилі межі об'єктів не повинні виглядати "сходинками". На екрані не повинно бути шумів у вигляді різнокольорових квадратиків. Придивіться, чи є природним колір обличчя на екрані. Зверніть увагу на відтворення дрібних деталей. Для повної оцінки якості роботи цифрової системи обробки зображення слід порівняти одночасно декілька телевізорів, подаючи сигнал максимальної якості (наприклад, з DVD-плеєра). Варто спробувати вставити диск зі спортивною передачею, де є швидка зміна зображення

Також пам'ятайте, що якщо у вас немає супутникової антени та DVD плеєра, то варто добре подумати, чи потрібен вам телевізор такого високого класу.

Системи кодування сигналу: PAL, SECAM, NTSC

Системи кодування кольору були розроблені досить давно (вік найстарішої NTSC - більше, ніж 50 років) для отримання такого сигналу, який однаково якісно сприймався б як чорно-білими, так і кольоровими телеприймачами. Так виникли системи PAL, SECAM та NTSC.

Система NTSC використовується у Північній Америці, Японії і більшій частині Азії, PAL розповсюджена у Європі, на Близькому Сході, в Австралії та Новій Зеландії, SECAM використовується у Франції, в країнах СНД і деяких країнах Східної Європи.

Сучасні телевізори, як правило, є мультисистемними, тобто підтримують декілька стандартів. Найчастіше зустрічається комбінація PAL/SECAM. NTSC вам може знадобитися лише для перегляду DVD-дисків або відеокасет з записом в стандарті NTSC.

Виробник чи зображення?

Як і про іншу електроніку та побутову техніку, про телевізори можна сказати, що в умовах міжнародної інтеграції їхня якість мало залежить від виробника та країни виробництва. Адже, насправді, існує не так багато виробників основних блоків телевізору, кінескопів та панелей. Тому в дешевому бренді та дорогому фірмовому телевізорі можуть виявитися половина однакових запчастин.

Але при цьому ціна за вироби з однаковими технічними характеристиками може значно відрізнятись. Це характеризує відомість марки (а це і система контролю якості, і сервісне обслуговування і багато чого іншого), технічний рівень пристрою, новизну технічних "наворотів", якість звуку та зображення.

Тому, обираючи певну модель, перш за все слід звертати увагу на якість зображення. Саме за цим критерієм і розрізняються смаки споживачів. Взагалі, можна зауважити, що азійські виробники випускають телевізори з більш яскравою гамою кольорів, а зображення на телевізорах європейських виробників є більш спокійним.

Для оцінки якості зображення також існують тестові трансляції - це саме оті набридліві картинки, що з'являються на наших екранах під час перерв у трансляції каналів, зокрема, в нічний час. На них можна проаналізувати кольори, контрастність, геометричні спотворення об'єктів та інші параметри зображення.

Звук

При виборі телевізору необхідно також обов'язково звернути увагу на звук. Існують моделі з монофонічними та стереофонічними підсилювачами.

Окрім формату звук ще характеризується потужністю, що вимірюється у Ватах. Виробник може вказати або загальну потужність колонок, або потужність кожної окремо, наприклад, 2х60 - дві колонки по 60 Вт кожна.

Взагалі, нормальна потужність колонок для міської квартири - це потужність від 20 Вт. Але, чим більшою є потужність, тим краще. Дивитися фільм на повній потужності не варто, тому, що коли Ви захочете послухати "на повну" ТВ з невеликою потужністю, то звук спотвориться, і виникнуть шуми. Вибирати слід завжди середню, оптимальну для себе потужність. Але чим вищою є потенційна потужність динаміків, чим більшим є її запас, тим кращу якість звуку ми отримаємо.

Що стосується самих цифр, вказаних виробниками, то тут розмова окрема. Часто на приладі Ви можете побачити етикетку, на якій вказана потужність, припустимо, 1200 Вт. Це не означає, що Ви зможете отримати від ТВ саме стільки. За кордоном, по-перше, потужність вимірюється в інших одиницях, по-друге, на етикетці та в документації часто вказано РМРО - пікову максимальну потужність. Таку потужність можна отримати лише при певних умовах, що не зустрічаються під час перегляду звичайних передач. Дізнатися реальну потужність центру можна, поділивши РМРО приблизно на 12.

Найдорожчі та найоснащеніші у технічному сенсі апарати мають вбудовані декодери об'ємного звукового супроводу Dolby Pro Logic та/або Dolby Digital. В комплект до телевізору можуть входити додаткові колонки, при підключенні котрих можливо реалізувати 6-канальне звучання Dolby Digital. А якщо придбати ще й DVD-плеєр, то можна створити домашній кінотеатр без допомоги окремого підсилювача та колонок. Також існують супутникові канали, що здійснюють трансляцію з 6-канальним звуком Dolby Digital.

Деякі ТВ обладнано замість декодерів Dolby Pro Logic системою Virtual Dolby, що дозволяє імітувати об'ємний звуковий супровід за допомогою звичайної стереосистеми.

Зовнішні пристрої

Джерелом сигналу для телевізору можуть бути окрім ефірної телеантени та кабельного телебачення багато різних інших пристроїв, що підключаються до телевізору через певні роз'єми. Це можуть бути DVD-плеєр, відеомагнітофон, відеоплеєр, відеокамера, ігрова приставка, супутниковий приймач, декодер кабельної мережі.

Якщо ви бажаєте користуватися такими пристроями, вам слід це мати на увазі, обираючи модель телевізора, яка має усі потрібні роз'єми. Спробуємо зробити невеличкий огляд.

Роз'єм "тюльпан"

Якщо ви збираєтеся підключати зовнішній пристрій, що має на виході RGB-сигнал, то можна використовувати ТВ з RGB входом. Іноді такий роз'єм організовано у вигляді двох чи трьох (стерео звук) роз'ємів типу "тюльпан", а іноді за допомогою SCART роз'єму. Також існують перехідники SCART-RGB та RGB-SCART.

Інший спосіб підключення зовнішнього пристрою - через компонентний вхід. Компонентний сигнал - це сполучення сигналу яскравості ("Y" компонент) та сигналів, що показують "кількість" кольору (синій компонент - "Pb" та червоний компонент "Pr"). Через такий вхід можуть підключатися цифрові джерела сигналу: DVD-плеєр (ідеальний варіант!), цифровий супутниковий тюнер, комп'ютер, декодери цифрового телебачення, ігрова приставка тощо. Компонентні роз'єми можуть бути виконані "тюльпанами" (RCA), чи байонетами (BNC), та мають спеціальні позначення Y, Pb, Pr.

Роз'єм S-Video

Наступний варіант підключення - S-Video (Separate Video). Таким виходом можуть бути обладнані відеомагнітофони і відеокамери стандартів S-VHS, Hi8, де використовуються розділені канали яскравості та кольору. Отож, якщо ваш відеомагнітофон чи камера мають вихід S-Video, рекомендуємо вибирати телевізор з таким самим входом, хоча також існують відповідні перехідники.

Найбільш розповсюдженим (але далеко не найкращим) стандартом при підключенні зовнішніх пристроїв до телевізору є роз'єм композитного сигналу. В такому сигналі усі компоненти об'єднано. Майже всі стандартні пристрої мають саме такий вхід/вихід. Композитний роз'єм виконано у вигляді RCA, що має один відео та один чи два аудіо гнізда.

SCART-Роз'єм

Існує також універсальний SCART-роз'єм, через який можна підключати різні сигнали: композитний, RGB і стерео звук, причому як на вхід, так і на вихід. В деяких версіях SCART передбачено підключення ще й S-Video і компонентного сигналу, правда за рахунок обмеження функцій передачі композитного сигналу і RGB-сигналу з огляду на обмежену кількість контактів в самому роз'ємі. Будьте уважні при підборі SCART кабелю - він може бути розпаяний лише під певний тип сигналу, тобто не бути універсальним.

Телевізор може бути оснащений окремими аудіо RCA роз'ємами. Наприклад, вихід RCA-аудіо (R та L) у телевізора дозволяє підключити до нього стереосистему, відтворюючи звук через її динаміки.

Деякі з ТВ оснащено спеціальними роз'ємами VGA, чи D-Sub, що дозволяють приєднати до телевізора комп'ютер, використовуючи ТВ у якості монітору.

Щодо розміщення роз'ємів, то роз'єми на задньому боці телевізору призначені для стаціонарного підключення техніки. Їх бажано мати стільки, скільки зовнішніх пристроїв ви збираєтеся підключати. Роз'єми на передній чи боковій панелі телевізору призначаються для тимчасового підключення апаратури

Налаштування телевізора та додаткові функції

Налаштування каналів

Різні телеканали транслюються на різній частоті, тому для їх прийому телевізор необхідно налаштувати на конкретні станції. Більшість телевізорів мають режим автоматичного налаштування, але це не завжди зручно, тому що в цьому випадку канали буде розміщено не в тому порядку, що ви бажаєте, а деякі з них ще й дублюватимуться. З цією метою використовується налаштування вручну. Процедуру описано в інструкції.

Налаштування зображення

В телевізорі можна вручну змінювати яскравість, контрастність та насиченість кольорів. Також існують моделі з наперед запрограмованими налаштуваннями: "Кіно", "Музика" тощо.

Контрастність характеризує динамічний діапазон яскравості: наскільки яскравим буде сонячний день і наскільки чорною - ніч.

Тюнер в телевізорі - це приймач телевізійного сигналу. У більшості телевізорів один тюнер, у деяких - два тюнери, що дозволяють реалізувати функції PiP та PaP.

Функції PiP та PaP забезпечують одночасне відтворення на екрані двох різних зображень (наприклад, двох різних каналів). PiP ("Картинка в картинці") - це коли основне зображення займає весь екран, а в кутку екрану розміщується додаткове зображення. PaP ("Картинка та картинка") - коли екран розділено по вертикалі на дві частини. Звук відтворюється окремо, наприклад, один канал озвучується на динаміки, а інший - через навушники. Функція PaT ("Картинка і текст") забезпечує одночасне відтворення зображення і телетексту.

Підтримка телетексту у телевізорів - це здатність приймати тексти і прості зображення (повідомлення) через телевізійну мережу.

Інші корисні функції - таймер увімкнення та таймер вимкнення/Sleep-таймер, що дозволяють програмувати роботу телевізора у часі. Наприклад, вимкнути автоматично телевізор через годину.

Ще одна приємна функція - вимкнення при відсутності сигналу: якщо ви заснули, то телевізор сам автоматично вимкнеться лише тільки припиниться трансляція передач. Режим "захист від дітей" дозволяє заблокувати увімкнення каналів, що є небажаними для перегляду дітьми.

Сканування каналів - режим, у якому телевізор розділяє екран на частини, в яких послідовно відображує стоп-кадри телевізійних каналів, один за іншим. Даний режим зручний для пошуку цікавого каналу, якщо їх багато. Стробування - схожа функція, але стоп-кадри відображують послідовні кадри з одного телеканалу через рівні проміжки часу.

Режим "синій екран" дозволяє при відсутності сигналу відображати на екрані замість шуму чистий блакитний екран.

Зручність керування та дизайн

Зручність керування телевізором - річ суб'єктивна, тому вам варто дослідити перед придбанням певної моделі меню, панель керування на телевізорі та пульт дистанційного керування (пульт ДК).

При виборі пульта дистанційного керування слід звернути увагу на наступні параметри:

1. Зручність та збалансованість пульту.
2. Кнопки повинні чітко натискатись та легко спрацьовувати.
3. Кнопки мають бути згрупованими за функціями, написи та піктограми мають бути чіткими і зрозумілими.
4. Деякі "ключові" кнопки мають рельєфну структуру: точки та заглиблення, щоб спростити керування в темряві.
5. Деякі телевізори мають універсальні пульти ДК, що дозволяють керувати іншими пристроями того ж виробника і, навіть, інших виробників. В цьому випадку вам не доведеться користуватись окремим пультом для TV, а іншим - для відеомагнітофону.
6. Якщо ви маєте більше 9-ти каналів, то зручнішою є можливість набору двох та трьохзначних номерів каналів без попереднього натискання спеціальної кнопки "- - ".

Панель керування на телевізорі сьогодні не є дуже важливою - ДК користуються частіше. Слід лише звернути увагу, щоб кнопки були зручними, символи та написи - зрозумілими.

Меню телевізору повинно бути інтуїтивно зрозумілим і максимально зручним.

Дизайн корпусу. Пам'ятайте, що телевізор - це не лише електронний пристрій, але ще й частина інтер'єру.

Якість прийому

Навряд чи комусь сподобається, коли зображення на екрані пливе або має багато сторонніх шумів. Нажаль, іноді це залежить лише від якості трансляції та антени, отож телевізор тут мало чим може допомогти. Але все ж дещо від телевізора залежить. Зокрема, чим більша діагональ телевізору, тим більш чутливим він є до якості та потужності сигналу. Діапазон автоматичного регулювання підсилення у великих телевізорів є значно меншим, ніж у маленьких.

Якщо ви думаєте, що знаходячись близько до телебашти ви отримаєте чудовий сигнал, то ви також помиляєтесь. Якщо сигнал надто сильний, то це також призводить до спотворення зображення та звуку. Іноді необхідно використовувати спеціальні пристрої, що послаблюють сигнал з антени.

Сигнал може бути сильно послаблений неякісним кабелем чи додатковими (часто неправильними) з'єднаннями між антеною і телевізором. Слід перевірити весь шлях сигналу від антени (поверхового розгалужувача) до приймача. Чим товщим є кабель, тим краща ізоляція і менше шумів. Для розгалуження кабелю на декілька телевізорів всередині приміщення використовуйте спеціальні розгалужувачі. Будьте також уважні при виборі стінних антенних розеток - розетки невідомих турецьких виробників часто сильно послаблюють сигнал. Попереджуємо, що немає жодного сенсу приєднувати кабель на поверховому щитку напряму до центрального антенного кабелю: ви від цього нічого не виграєте, а усім сусідам прийом погіршите.

Не завжди поганий прийом напряму пов'язаний з поганим сигналом. Якщо у сусідів все з зображенням гаразд, вам варто замислитися. Якщо на екрані телевізору видно: